Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Ім. | цвинтар | кладовища |
| Р. | кладовища | кладовищ |
| Д. | кладовищу | кладовищам |
| В. | цвинтар | кладовища |
Цвинтар же, як неважко здогадатися, походить від слова скарб , отримане зі свого боку від дієслова класти, тобто, за формулюванням Даля, покладати лежачи. Клад – слово дуже давнє, очевидно, старослов’янського походження, що означає щось цінне, зарите в землю.
На цвинтар не можна заходити після заходу сонця. Йдучи з кладовища, потрібно кинути на могилу кілька монет. Якщо на кладовищі щось упало, піднімати річ не можна, необхідно залишити її небіжчику. Дітям і вагітним заборонено відвідувати похорон і місця спочинку навіть на батьківський день.