Слово “ветер” є частиною словникового складу російської мови з X! ст. і позначає “рухомий потік повітря”. Слово утворене за допомогою суфікс а-tr- від загальнослов’янської основи і тривалий час вживалося як найменування слов’янського бога вітрів.
Вітер виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску, він спрямований від зони високого тиску до зони низького тиску. Внаслідок безперервної зміни тиску в часі та просторі швидкість і напрямок вітру також постійно змінюються.
Вітри: Ві́тра – у балтійських віруваннях – обожнений вітер.
Значення застарілого поет. те саме, що вітер ◆ Дмухнув вітер ; здійнявся свист і ревіння; / Тріщачи горить багаття; і незабаром полум’я, виючи, / Забирає до небес безсмертний дух героя.