В середні віки латинь була поширена насамперед як мова духовної та світської еліт. Звичайно, тут була і банальна наступність, адже латинь виконувала цю функцію в Римській імперії, і на ній було написано багато творів, що пережили сторіччя.
По-перше, у кожному великому місті були купецькі квартали, де мешкали іноземці – це дозволяло знайомитися з іншими мовами та культурами. Купці, паломники, інші мандрівники довго проживали в інших країнах і переймали мова, культуру.
Значна частина текстів писалася латинською мовою, масив текстів на сучасних епосі національних мовами з'являється лише з Високого Середньовіччя.
З VI століття латинська мова вважається офіційно мертвим. Пов'язано це з падінням Римської імперії, коли почався розквіт варварських держав, та Латинська мова став поступово зникати з повсякденного вжитку.