Іглу (інуктітут ᐃᒡᓗ, iglu) – зимове житло канадських ескімосів, тип народної архітектури.
Першу ж сталеву голку знайшли в Китаї, датують її приблизно Х століттям н. е. Вважають, що до Європи голки завезли приблизно у VIII столітті н. е.
Тобто дев’ятнадцять тисяч років тому! Голки, що відносяться до I тисячоліття до н. е., які були знайдені європейськими археологами, за своєю витонченістю і практичністю не поступляться своїм сьогоднішнім сестрам. Переворот у виготовленні голок стався в XIV ст., коли було винайдено виробництво дроту методом волочіння.
Ескімоси будували різні види жител, але найоригінальнішим був іглу, що мовою інуїтів означає “будинок”. Ці споруди були характерні для центральної частини канадської Арктики. Куполоподібну хатину зі снігу споруджували зі снігових блоків, вирізаних спеціальним ножем.