Кому платили пожиле?

Пожиле Пожиле, мито в Росії кінця 15-17 ст., яке сплачував селянин під час відходу від свого власника за тиждень до і тиждень після Юр’єва дня осіннього.

“А двори немолоді платять у полях за двір рубль два алтина, а в лісах, де десять верст до хоромного (будованого) лісу, за двір полтина та два алтина. А пожиле імати з воріт, а за віз імати з двору по два алтини; а опричь того на ньому мит немає”.

Пожиле – плата селянина, яку сплачував селянин феодалу (на землі якого він жив), якщо хотів піти жити на землі іншого феодала. Історичні факти: 1) Правило сплати пожитла після відходу з маєтку чи вотчини було вперше встановлено Судебником Івана III 1497 року.

Мито, яке зобов’язані були виплачувати селяни при переході від одного феодала до іншого в Юр’їв день, називалося – пожиле. Розмір цієї виплати різнився залежно від місця проживання селянина. У лісистих місцях проживання це мито становило півтину, а в місцях віддалених від лісу – 1 рубль.