Один зі способів позначення м’якості приголосних (окрім шиплячих) письмово – вживання м’якого знака. М’який знак позначає м’якість приголосних (крім шиплячих) на кінці слова: біль, зошит, п’ять, ліхтар тощо та в середині слова перед твердим приголосним: візьму, лист, боротьба.
В орфографії буква Ь на кінці слова та перед приголосними (не після шиплячих) позначає м’якість попереднього приголосного (“брат ь”, “редька”); після приголосних перед буквами Е, Е, Ї, Ю, Я виступає як роздільчий знак.
Розділовий м’який знак пишеться в корені слова й відокремлює приголосну букву від голосних букв Е, Е, Ю, Я, І. М’який знак – показник м’якості – це буква, яка не позначає звуків, а лише вказує на м’якість попереднього приголосного звуку. Канакіна В. П., Горецький В.