Найпоширеніша версія: числівник сорок походить від слова “сорокъ” – “мішок”, “тканина”, у яку загортали шкурки хутрових звірів. Від цього ж кореня походить слово “сорочка”. Один сорокъ – мішок із чотирма десятками шкурок, які йшли на пошиття однієї шуби.
Воно різко виділяється в ряду назв десятків: двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят і так далі. Чому не чотиридцять чи чотиридесять? Адже в інших слов’янських мовах цей числівник так і позначається: болгарською – четиридесет, польською – czterdziestu, сербською – четрдесет. Усе логічно.
Слово сорок пов’язане з давньоруською мірою відліку соболиних шкурок сороками – мішками певного об’єму, в які входили сорок шкурок. Початкове значення слова сорок – мішок, сорочка, для порівняння: сорочка.