Слова “ихний”, “евоный”, “ейный” існують в інших слов’янських мовах. У російській вони зустрічаються з XVI століття. Вони заповнюють собою “дірку” в граматиці – присвійні займенники 3-ї особи (мій, твій, наш, ваш … ? … ?), яких історично не існувало. “Ихний” мало всі шанси стати нейтральним і літературним.
У суворому діловому, науковому та публіцистичному мовленні доречно вживати нейтральну літературну форму их. В усному ж мовленні зареєстровані відступи від суворої літературної норми. Практично вживаються обидва варіанти, причому ихний надає мові зниженого, просторічно-розмовного забарвлення.
Ихний – просторіччя; вживання цього слова в мовленні грамотної людини неприпустимо.