Формування вірменського етносу відбулося між XIII і VI століттями до н. е. внаслідок злиття різномовних племен, що населяли Вірменське нагір’я в Бронзовому столітті, на основі привнесеної наприкінці II тисячоліття до нашої ери з Європи протовірменської мови (докладніше див. Етногенез вірмен).
Батьківщина вірмен, територія, де вони з’явилися і сформувалися як окремий, відмінний від інших народ, – Вірменське нагір’я. Подібно до гірського острова, нагір’я підноситься над Анатолійським нагір’ям, що примикають до нього із заходу, і Іранським нагір’ям, що примикає зі сходу.
Кількість вірмен, переселених з Ірану, становила 40 – 50 тисяч осіб. Під час і після Російсько-турецької війни 1828 – 1829 років із Туреччини було переселено 90 тисяч вірмен. Переселення вірмен із Туреччини та інших східних держав продовжилося і протягом наступного періоду.
За цими ж даними, вірмени найближчі генетично (1) до іспанців, італійців та румунів у Європі, (2) до ліванців, євреїв, друзів і кіпріотів на Близькому Сході, (3) до грузинів і абхазів на Кавказі.