Перший з них – Кубанський полк, його козаки були нащадками донських і волзьких, які переселилися на середню Кубань безпосередньо після входження Кубані до складу Росії в 1780-х роках.

козаки́; польськ. kozacy – імовірно від тюркського слова, що означало “молодець, вільна людина”) – етностанова і субетнічна група російських та інших східнослов’янських народів. За деякими оцінками – народ. Прийнято вважати, що в основі субетносу в Росії переважали росіяни.

За національністю 78% козаків були росіянами, 17% – українцями, а решта 5% припадали на зарахованих до козацтва калмиків, осетинів, татар, бурятів, монголів і якутів. Отаманом усіх козацьких військ традиційно з 1827 р. значився спадкоємець престолу.