Слово “туалет” виникло в XVII столітті у французькій мові як зменшувальне від toile – “полотно”, “полотно”. Спочатку туалетом називали затишне місце, де можна було привести себе до ладу. Зазвичай це був столик із дзеркальцем, гребенями тощо.

Конструкцію, подібну до сучасного унітазу, вперше винайдено в Китаї приблизно в I ст. до н. е. У Європі подібний пристрій уперше з’явився в Англії у вікторіанську епоху.

ТУАЛЕТ (ВБИРАЛЬНЯ) приміщення для відправлення природних потреб; кімната, де актори вдягаються, готуються до виходу на сцену; синоніми слова туалет: вбиральня, нужник, гальюн, поштовх, сортир, клозет, будиночок невідомого архітектора тощо.