Розселення Донські вірмени компактно проживають у селах Чалтир, Крим, Великі Сали, Султан-Сали, Несвітай, Шахти тощо. Походять із Вірменського Нагір’я і Понта, звідки вони почали переселятися до Криму з початком візантійсько-сельджуцьких воєн.
Кількість вірмен, переселених з Ірану, становила 40-50 тисяч осіб. Під час і після Російсько-турецької війни 1828 – 1829 років із Туреччини було переселено 90 тисяч вірмен. Переселення вірмен із Туреччини та інших східних держав продовжувалося і протягом наступного періоду.
14 листопада 1779 року Катерина Друга ухвалила Указ, що дозволив переселення з Криму в Приазов’я значних за чисельністю груп християнського населення Криму. Греки були переселені в район нинішнього Маріуполя, а вірмени – “в округу фортеці святого Димитрія Ростовського”.
Автор публікації Віра Полив’яна зазначає, що виселення вірмен було здійснено з метою колонізувати чорноземні землі Донського краю та послабити економічну незалежність Кримського хана, який обкладав вірмен великими податками. “Відповідальним за переселення вірмен був призначений полководець Олександр Суворов.