Карачаєво-балкарська мова є однією з державних мов Карачаєво-Черкеської та Кабардино-Балкарської республік. У першій вона відповідно називається карачаївською (карач.
| Карачаївці | |
|---|---|
| Археологічна культура | кобанська культура |
| Мова | карачаєво-балкарська |
| Релігія | іслам сунітського спрямування, ханафітський мазхаб |
| Входить до | тюркські народи |
КАРАЧАЄВО-БАЛКАРСЬКА МОВА, одна з тюркських мов; належить до кипчацької групи. Сучасна назва стала загальноприйнятою з 1950-х років, раніше називалася гірсько-татарською, гірсько-тюркською, татарсько-джагатайською. Використовується двома етносами – карачаївцями та балкарцями.
Карачаївці – один із найбільших народів серед тюрків-мусульман Росії. Згідно з переписом населення 2010 р. чисельність їх становить 0,2 млн осіб. Традиційна релігія карачаївців – іслам сунітського спрямування ханафітського мазхабу.