Юкагірські мови (юкагіро-чуванські, одульські) — сім'я родинних мов, якими говорять юкагіри — сибірський народ, який проживає в басейні річки Колима.
Юкагіри (самоназви – деткіль, одул, вадул, алаї) – східно-сибірський народ, що відноситься до найдавнішого (аборигенного) населення північно-східного Сибіру.
Назва «юкагір», Найімовірніше, прийшло з евенкійської мови. Походження цього народу досі залишається спірним для вчених. Залежно від місця проживання прийнято говорити про тундрові та тайгові юкагіри. Перші займалися оленярством та полюванням, другі – видобували лося та рибу.
юкагіри жили на сході від Єнісея та на Саянах, де становили єдність з носіями уральських мов (фіни, самодійці) XVII столітті, до початку російської колонізації родоплемінні групи юкагірів (чуванці, ходинці, анаули) займали території від річки Лєни до гирла річки Анадир.