Так само й у глухих від народження: інколи вони “проговорюють” думки, але роблять це рідною мовою, жестовою. Хоча, якщо людина довго читала книжку, наприклад, російською, у неї в голові може промайнути фраза цією мовою.
Однак у глухонімих немає потреби втілювати думки в певні звуки, як це робимо ми. Тому вони думають “зорово”, якщо так можна висловитися, тобто в них спливають у голові жести. Цьому є кілька підтверджень.
Люди з I групою глухоти сприймають від 125 до 250 Гц, тобто частину немовленнєвих звуків: гучний тупіт, шум машин тощо. Тільки 3% глухих не чують зовсім нічого, і найчастіше це пов’язано з аномалією будови вушної раковини та/або внутрішнього вуха.