В юності Пушкін був постійно веселий і безтурботний, любив влаштовувати пустощі й обертатися у світському колі. Ненадійний і ексцентричний його характер став причиною, через яку Пушкін, на відміну від багатьох своїх друзів, не став декабристом.
Людина, носій психічного типу “пушкін” – життєрадісна, неврівноважена, працьовита, обдарована і здібна. Вона любить життя у всіх його іпостасях. Креативність присутня у нього буквально у всій діяльності.
У 17 років Пушкін сильно закохався в сестру одного з ліцейських товаришів – фрейліну Катерину Бакуніну – і цілий рік присвячував їй вірші. Ще однією з сильних закоханостей поета стала 20-річна Амалія Різнич, дружина високопоставленого чиновника. Незабаром вона померла. Зображеннями її профілю всіяний рукопис “Євгенія Онєгіна”.