У відповідь з’являється прислужник диявола Мефістофель. Він укладає з Фаустом угоду: Мефістофель служитиме Фаусту певний термін, але наприкінці терміну диявол забере душу Фауста і зробить його вічним рабом.
Суть договору Фауста з Мефістофелем полягає в тому, що Мефістофель отримає у свою владу душу Фауста, якщо він відчує себе повністю задоволеним. Це означатиме, що людина нікчемна у своїх прагненнях. Для пошуків і випробувань Фаусту необхідна молодість.
Якщо у Фауста був свій Мефістофель, то у Мефістофеля був свій договір: “Щоб Фаусту, поки він живий, служив я, якщо купить він ціною душі послуги”, – каже дух із п’єси Марло; “Ще одне: невірний життя термін; чи можу у вас просити я пару рядків?” – так просить розписку ввічливий демон у поемі Гете{181}.
Дія починається на небі, де злий дух Мефістофель укладає з Господом парі на те, чи зможе Фауст врятувати від нього свою душу.