входять такі ознаки: історич. стійкість, традиційність норми; деяке обмеження можливих коливань і варіантів, різною мірою реалізоване для різних сторін мови; відносна територіальна однаковість норм та ін.
Правильність мовлення (у вузькому значенні слова) – це відповідність мовлення нормам літературної мови. Мовна норма (норма літературної мови) – це сукупність традиційних правил, відібраних і закріплених у процесі суспільної комунікації, – загальноприйняті норми усного та писемного мовлення для даної епохи.
орфоепічні – описують правильну вимову слів; орфографічні – закріплюють одноманітність передавання мовлення письмово; морфологічні – правила словозміни та словотворення, що описуються в граматиках; синтаксичні – регламентують правильну побудову граматичних конструкцій.
Типи норм сучасної російської літературної мови та типові помилки в діловому спілкуванні
- Орфоепічні норми
- Граматичні норми
- Морфологічні норми
- Синтаксичні норми
- Лексико-стилістичні норми