Основним критерієм ефективності штучного дихання є рухи грудної клітки під час вдиху і видиху, шум повітря, що видихається, і відчуття його руху.
Ефективність реанімаційних дій визначають за допомогою кількох ознак: Зміна кольору шкірних покривів і видимих слизових оболонок – найненадійніша ознака, блідість цих поверхонь зберігається в більшості хворих деякий час і після відновлення спонтанного кровообігу.
Під час проведення реанімаційних заходів оцінювали їхню ефективність за ознаками: поява самостійних дихальних рухів, поява рожевого забарвлення губ і обличчя, звуження зіниць, поява пульсу на сонних артеріях, поява рухів і стогонів, поява ознак свідомості.