Федір Достоєвський захоплювався літературою з ранньої юності. Він читав багатьох зарубіжних письменників – насамперед європейських. Серед них були Данте, Гофман, Діккенс, Шиллер.
Серед книжок – “Сто чотири Священні історії Старого і Нового Заповіту” (за цим виданням діти навчалися читати), “Історія держави Російської” Карамзіна, романи Вальтера Скотта, якими юний Достоєвський зачитувався в Даровому.
Достоєвський з раннього дитинства дуже любив читати – цю любов прищепили йому батьки. “Ми в сімействі нашому знали Євангеліє мало не з першого дитинства . Мені було всього лише десять років, коли я вже знав майже всі головні епізоди російської історії Карамзіна, якого вголос вечорами читав нам батько” – згадував письменник.
Романи
- 1844 – Бідні люди
- 1861 – Принижені й ображені
- 1866 – Злочин і покарання
- 1866 – Гравець
- 1868-1869 – Ідіот
- 1870-1872 – Біси
- 1874 – Підліток
- 1878-1880 – Брати Карамазови