Весь звуковий матеріал, що використовується в музиці, розбитий умовно на сім повних і дві неповні октави, які називаються: субконтроктава, контроктава, велика октава, мала октава, перша октава, друга октава, третя октава, четверта октава, п’ята октава.
З роками голос Стормса стає дедалі нижчим, і 2012 року він знову встановив рекорд найнижчої ноти, яку вимовляє людина, – це нота соль (G (-7)) з частотою 0,189 Гц – на вісім октав нижча за найнижчу сіль на фортепіано.
Один із різновидів цього типу – колоратурне сопрано. Такий голос дуже гнучкий – охоплює 3 октави і віртуозно обігрує всілякі трелі, арпеджіо та пасажі. На заході колоратурне сопрано ділять ще на два типи – ліричне і драматичне.
Найменування октав Октави, нижчі за 1-шу, мають власні назви: “Мала октава” – це октава, нижча за 1-шу, “Велика” – нижча за малу, “Контроктава” – нижча за велику, і, зрештою, “Субконтроктава” – нижча за контроктаву – найнижча з чутних октав.