Словосполучення – це поєднання двох або більше самостійних слів, пов’язаних за змістом і граматично, що слугує для окремого позначення понятійної одиниці (предмета, якості, дії тощо).
Словосполучення – це поєднання двох або кількох самостійних слів, які пов’язані між собою за змістом і граматично. У складі речення виконує комунікативну функцію. Якщо порівняти словосполучення і слово, то перше точніше називає предмет, ознаку, явище, дію.
Словосполучення – це кілька слів, пов’язаних за змістом і граматично. Наприклад: поїхати в гості. У кожному словосполученні є головне слово і залежне. Від головного слова до залежного ставиться смислове запитання.
Слово – це одиниця мови, що виражає окреме поняття. Словосполучення складається зі слів. Речення – це слово або група слів, що виражають закінчену думку і мають певну мету. Словосполучення не несе в собі закінченої думки, як у реченні, і вживається лише у складі речення.