Мови хінді – група індоарійських мов і діалектів на півночі та північному заході Індії, обмежена ареалами пенджабської та сіндхі на північному заході й заході, гуджараті та маратхі – на південному заході та півдні, бенгальською – на сході та непальською – на півночі.
Хінді (дев. हिन्दी, हिंदी) – назва індоарійської мови, або діалектного континууму мов, що поширені переважно в північних і центральних регіонах Індії.
Офіційна назва Індії – Республіка Індія (хінді भारत गणराज्य Bhārat Gaṇarājya, англ. Republic of India).
| Санскрит | |
|---|---|
| Самоназва | IAST: saṃskṛta-vāc, saṃskṛta-bhāṣā संस्कृतवाच्, संस्कृतभाषा |
| Країни | Індія, Непал і деякі регіони Південної Азії |
| Офіційний статус | Індія мова індуїзму та інших культів, класичної індійської літератури, науки |