Назогастральний зонд, введений у шлунок, забезпечує доступ до внутрішньої частини шлунка. Іноді зонд вводиться в тонку кишку для забезпечення ентерального харчування.
Назальні зонди, зокрема назогастральні та назоеюнальні зонди, зазвичай використовують для короткочасного ентерального харчування, зазвичай не довше ніж 6 тижнів.
До найпоширеніших ускладнень під час установлення назогастрального зонда належать біль і подразнення шкіри або слизової носа через лейкопластир або тиск зонда. Інші можливі ускладнення – зміщення зонда, закупорка зонда, проблеми з травленням, виникнення інфекції.