ВЧИТИ, вчу, навчаєш; прич. страждань. прош. вчений, вчений, -а, -о; несов.
Як правильно вчить чи вчити?
Морфологічні та синтаксичні властивості
| наст. | накаже. | |
|---|---|---|
| Він вона воно | вчить | — |
| Ми | вчим | — |
| Ви | вчіть | навчайте |
| Вони | учать | — |
Як пишеться по вчити?
Значення слова "повчити» повчений, -чен, -а, -о; сов., перех. Вчити деякий час. Навчити урок. Навчити грамоти.