Для кожної компоненти (Y, U та V), у загальному випадку, задається своя матриця квантування q[u,v] (Далі МК). На цьому етапі здійснюється управління ступенем стиснення, і відбуваються найбільші втрати.
JPEG – метод стиснення зображень із втратами, розроблений Joint Photographic Experts Group у 1992 році. Він полягає у перетворенні фрагментів зображення на набір синусоїд (дискретне косинусне перетворення) та запису параметрів цих кривих замість попіксельного запису кольорів.
JPEG – це не просто формат файлів для зберігання зображень, а складний метод кодування та декодування зображень, який має багато налаштувань. Сучасні цифрові просунуті камери мають кілька основних налаштувань JPEG: Якість знімка JPEG.
І вже у серпні 1990 року ISO стандартизував метод стиснення графічних зображень з втратами інформації, створену Joint Photographic Experts Group. Він заснований видалення із зображення тієї частини інформації, яка слабко сприймається людським оком.