Гіпертермія виникає за максимального напруження фізіологічних механізмів терморегуляції (потовиділення, розширення шкірних судин та ін.) і, якщо вчасно не усунуто причини, які її спричиняють, неухильно прогресує, закінчуючись за надто високої температури тіла тепловим ударом.
Гіпертермія супроводжується підвищенням і якісними порушеннями обміну речовин, втратою води і солей, порушенням кровообігу і доставки кисню до мозку, що спричиняють збудження, іноді судоми і непритомність. Висока температура при гіпертермії переноситься важче, ніж при багатьох гарячкових захворюваннях.
Гіпертермія – види: Субфебрильна – температура в межах 37-39 °С Фебрильна – 38-39° Висока – 39-41 °С Гіперпіретична – понад 41 °С.
Гіпертермія – це підвищення температури тіла вище 38,3 °С, за якого терморегуляторний центр гіпоталамуса зберігає фізіологічний рівень цільових значень температурного гомеостазу, а підвищення температури тіла відбувається внаслідок периферичного дисбалансу між продукцією тепла та його віддачею [42].