Уживання слів " дружина, чоловік, дружина" можна розглядати ще й з погляду мовленнєвого етикету. Так про власну "другу половинку" заведено говорити " чоловік, дружина", а про чужу – " чоловік, дружина".
Говорячи про свою дружину, чоловік вимовляє “моя дружина”. Говорити “моя дружина” неправильно. Те саме правило діє, коли дружина говорить про чоловіка: “мій чоловік”, а не “мій чоловік”. Запитуючи в друга, знайомого, сусіда про його дружину, слід використовувати слово “дружина”, а не слово “дружина”.
Зараз у повсякденному мовленні функціонують обидва слова. Але в словниках вони позначені по-різному: “жена” як нейтральне розмовне, “супруга” як книжкове, що має більш поважний відтінок.