Жук залишив Дюймовочку в лісі. Там вона прожила все літо й осінь, але з наближенням зими стала страждати від холоду. На щастя, замерзла Дюймовочка виявила нірку польової миші, яка прихистила її в себе.
Жаба викрала її, але Дюймовочку врятували риби і метелик.
Коли настала весна і пригріло сонечко, ластівка розпрощалася з дівчинкою, і Дюймовочка відіткнула дірку, яку проробив кріт. Сонце так славно гріло, і ластівка запитала, чи не хоче дівчинка вирушити разом із нею, – нехай сяде до неї на спину, і вони полетять у зелений ліс!
І кріт став тикатися своїм широким носом у стелю, поки не прорив у ній дірку. Денне світло проникло в підземний хід, і Дюймовочка побачила мертву ластівку. Мабуть, бідна пташка загинула від холоду. Її крила були міцно притиснуті до тіла, ніжки і голова заховані в пір’ячко.