Хто такі хазари і печеніги?

ХАЗАРИ – тюркомовний народ, що з’явився у Східній Європі після гуннської навали (IV століття) і кочував у Західно-Прикаспійському степу. Візантійці знають їх у VII ст. під ім’ям східних турків. У цьому столітті вони утверджуються на берегах Понта (Чорного моря), у VIII ст.

Нащадками хозар вважають себе багато представників тюркомовних іудейських народностей – караїмів і кримчаків. Хозарське коріння, можливо, мають деякі тюркомовні народи Північного Кавказу – зокрема, кумики. Проблема нащадків хозар є предметом різноманітних теорій і спекуляцій у популярній літературі.

Печеніги – це кочовий народ тюркського походження, що панував на південних рубежах Давньої Русі в IX-XI століттях. Етнонім “печеніги”, ймовірно, походить від тюркського becěnek – похідного від імені легендарного героя Beče. Його вважали ватажком кочівників.