Автором нового алфавіту був Г. П. Сердюченко . 29 березня 1938 року алфавіт було схвалено на нараді абазинської інтелігенції, на початку травня його схвалив ЦНДІ мови і писемності народів СРСР, а 13 травня остаточно затвердив народний комісаріат освіти РРФСР.
аба́за) – один із найдавніших автохтонних народів Кавказу, що належить до абхазо-адизьких народів. Переважно проживають у Карачаєво-Черкеській Республіці (Абазинський район), Ставропольському краї (Кисловодськ) і Туреччині….
| Абазини | |
|---|---|
| Походження | абазги, апсили, саніги |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Абазинський алфавіт містить близько 70 знаків (точне число залежить від того, включати чи ні літери, що зустрічаються лише в запозичених словах, наприклад, е чи ю).
Абазинська мова (абаз. абаза бизшва) – мова абазин, належить до абхазо-абазинської гілки абхазо-адизької групи мов Кавказу. Абазинська мова нині збереглася в Карачаєво-Черкесії, де є однією з 5 офіційних мов республіки.