Усі обвинувальні докази у справі про адміністративне правопорушення зобов’язаний тільки збирати співробітник ДАІ або інші особи “зі сторони обвинувачення”. Якщо такі докази відсутні, то статті 24.5, 24.1, 26.2, 29.10 КпАП зобов’язують особу, яка розглядає справу, припинити провадження.
Обвинувачений (підозрюваний) може зайняти позицію повної неучасті у своєму виправданні. Доводити обвинувачення зобов’язаний той, хто його висунув. На досудовому розслідуванні – це слідчий, дізнавач, а в суді – державний обвинувач.
1. Кожен обвинувачений у вчиненні злочину вважається невинуватим, доки його винуватість не буде доведено в передбаченому федеральним законом порядку і встановлено вироком суду, що набрав законної сили. 2. Обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинуватість.
Вона проявляється, коли недоведена винуватість прирівнюється до доведеної невинуватості. І коли непереборні сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. У професійних судах місце презумпції невинуватості посідає презумпція достовірності матеріалів досудового слідства.