Хто підлягає диспансерному спостереженню?

Диспансерному спостереженню підлягають особи, які страждають на окремі хронічні неінфекційні та інфекційні захворювання або мають високий ризик їхнього розвитку, а також особи, які перебувають у відновлювальному періоді після перенесених гострих захворювань, зокрема травм та отруєнь.

Згідно зі статтею 33 вищевказаного Закону, диспансерне спостереження встановлюється за пацієнтом, який страждає на хронічний або затяжний психічний розлад (захворювання) з тяжкими, стійкими або такими, що часто загострюються, хворобливими проявами.

І навіщо воно потрібне? Диспансерне спостереження – це періодичне обстеження пацієнтів, які страждають на хронічні неінфекційні та інфекційні захворювання, а також перебувають у відновлювальному періоді після перенесених гострих захворювань. Навіщо воно потрібне?

За підсумками диспансеризації та додаткових медичних оглядів формуються групи здоров’я. I група – практично здорові громадяни, які не потребують диспансерного спостереження; II група – громадяни з ризиком розвитку захворювання, які потребують проведення профілактичних заходів.