Як вказує американський історик Річард Ованісян, у 1918 році ворожнеча спалахнула знову на тлі сильної проросійської орієнтації вірмен та протурецької орієнтації азербайджанців, які бажали відновити мусульманську гегемонію у регіоні
Вірмени жорстоко вбивали полонених та поранених – знімали скальпи, відсікали голови та інші частини тіла, виколювали дітям очі, протикали багнетами животи вагітних жінок, живцем спалювали та ховали людей. Ці жахливі дії проти мирних жителів, вчинені всупереч законам воєнного часу, є актом геноциду.
Що стосується азербайджанців, то у 95% з них переважає пряме волосся чорного кольору. Найнадійніший спосіб ідентифікації – порівняти очі, у вірмен вони великі, глибоко посаджені, у азербайджанців очі в середньому менші і трохи відрізняються розрізом.