Побажавши позбутися непотрібних паперів, він зробив фатальну помилку: кинув у піч рукопис, над яким у цей час працював, – другий том поеми. Третя: рукопис другого тому був захований реакціонерами, які оточували письменника в цей час.
Гоголь спалив другий том “Мертвих душ” тому, що, як письменник із неймовірно високою вимогливістю до своєї творчості, він був цією творчістю наприкінці життя не задоволений. Той задум, який він збирався втілити не у двох, а у трьох томах “Мертвих душ”, був непосильним для Гоголя.
Другий том “Мертвих душ” він теж спалює, вперше ще 1845 року. Це і є перша версія – перфекціонізм. Гоголь знищив і наступну редакцію другого тому “Мертвих душ”, бо вона йому просто не сподобалася.
Спочатку задумано як тритомник. Перший том було видано 1842 року. Практично готовий другий том був загублений, але збереглося кілька глав у чернетках. Третій том не було розпочато, про нього залишилися тільки окремі відомості.