Чому сніжинки мають різні форми?

Шестикутна форма сніжинок походить від внутрішньої будови кристалів льоду. Сніг і лід – це ж одна речовина. Розташування атомів у структурі кристала багато в чому, хоч і не повністю, диктує форму кристала та його симетрію.

Основна форма сніжинки залежить від температури, за якої вона утворюється. Що вища хмара, то вона холодніша. Високі перисті хмари, що “дрейфують” за температур нижч е-35°С, складаються з кристаликів-призм, які мають вигляд блискучих підвісок люстр, що виблискують у променях сонця.

Кристали продовжують рости, проте їхня подальша форма залежить від умов, у яких вони опинилися – від атмосферного тиску, електричного поля хмари, вітру, вологості й температури.

Сніжинки падають по одній, тому їх легко роздивитися. За слабкого морозу сніжинки схожі на снігові кульки – “снігова крупа”. А за сильного вітру йде “сніговий пил”, бо вітер обламує в сніжинок промені та грані. Коли немає морозу, падаючи на землю, сніжинки приліплюються одна до одної й утворюють “снігові пластівці”.