У 1699 році Петро I видав указ, згідно з яким початком року стали вважати 1 січня . Це було зроблено за прикладом усіх християнських народів, які жили не за юліанським, а за григоріанським календарем. Цілком перевести Русь на новий григоріанський календар Петро I не міг, оскільки церква жила за юліанським.
Щоб синхронізувати російське літочислення з європейським, він своїм указом “Про нове літочислення років” 1699 року наказав вважати перше січня 7208 року від створення світу першим січня 1700 року від Різдва Христового, а початок цивільного нового року перенести на 1 січня.
Звичай відзначати Новий рік у ніч із 31 грудня на 1 січня з’явився в Росії за Петра I. До цього, з прийняття християнства 988 року, його відзначали 1 березня, а 1492 року датою початку року закріпили 1 вересня. Тоді літочислення йшло за візантійською системою, “від створення світу” – тобто від 5508 року до нашої ери.