Тому що бабця Григорія Мелехова була туркеня. Тому що довгий час жили в Туреччині.
Він забрав сина і зайнявся господарством. Пантелей ріс смаглявим хлопчиком, дуже схожим на матір. Коли настав час, Прокофій одружив його з козачкою – донькою сусіда. Так почала змішуватися турецька кров із козацькою, і повелися на хуторі “дикувато-красиві” козаки Мелехови, а в народі – Турки.
Роман починається з того, як Прокофій Мелехов привозить із “турецької кампанії” на хутір Татарський (станиця Вешенська) туркеню, яку пізніше лінчують козаки, підозрюючи її в чаклунстві.