Слово «класик» перегукується з поділу громадян, що існував у Стародавньому Римі, на шість груп за майновою ознакою, відповідно до якого формувалися так звані центуріатні коміції. Перші п'ять груп іменувалися класами, а члени першої, найбільш заможної групи – класиками (лат. classici).
У широкому значенні слова поняття «класичний» стало вживатися стосовно будь-якого твору, яке поставило канон для свого жанру. Так виникла класика романтизму (Байрон), класика модернізму (Пруст, Джойс), класика масового роману (Дюма), і таке інше.
Загалом можна назвати класичної літератури, яка вважається зразковою для тієї епохи, в якій було видано. Першим класиком був Гомер із його "Одіссеєю". Далі йшли Давньогрецькі праці, у нас же зараз класиками вважаються письменники та поети часу розквіту російської літератури – Толстой, Достоєвський, Пушкін.