Які парні приголосні літери?

Приголосні звуки бувають дзвінкі (над шумом переважає голос) і глухі (у вимові переважає шум), утворюють пари: [б] і [п], [д] і [т], [в] і [ф], [ж] і [ш], [з] і [с], [г] і [к].

Якщо приголосні можна протиставити за глухістю та дзвінкістю, то такі приголосні називаються парними. Приголосні, що залишилися, які не можливо протиставити за глухістю та дзвінкістю, називають не парними приголосними. До таких приголосних належать такі приголосні: щ, л, ч, м, х, ц, х, й.

Перший спосіб перевірки правопису парних приголосних: змінити форму слова, щоб після парного приголосного з’явилася голосна. Наприклад: вантаж – вантажі, замет – кучугури, плід – плоди. Другий спосіб: подумки підставити слово “ні”. Наприклад: прапор – немає прапора, мороз – немає морозу, дзьоб – немає дзьоба.

У російській мові шість пар парних приголосних за глухістю/дзвінкістю: б-п, д-т, з-с, ж-ш, в-ф, г-к. Їх треба запам’ятати. Правопис парних дзвінких і глухих приголосних треба перевіряти. Для цього треба змінити слово так, щоб після приголосного стояв голосний.