Пристрій прядки дуже простий. Вона складається з двох частин підставки – "донця", на якому сидить пряха, і стояка, на якому закріплюється кудель (кудель – очищене від багаття льону, коноплі або шерсть, приготовлені для прядіння). Стародавніші прядки були цілісні і вирубувалися зі стовбура з коренем.
Традиційно довгими осінніми та зимовими вечорами пряхи прялі пряжу. Волокно для пряжі закріплювалося на лопаті прядки за допомогою мотузки. Пряха сідала на донці прядки і лівою рукою працювала з куделлю, а правою з веретеном. Нитка з куделі отримували шляхом скручування волокон за допомогою дерев'яного веретена.
Пряха сідала на донці прядки і починала прясти: лівою рукою витягала з куделі тонкі пасма волокна, а правою скручувала нитку веретеном. На веретено намотувалась достатня кількість ниток, що обтяжували та прискорювали його обертання. Також пряли вовну.