1

Сімейні цінності

Як стати ІДЕАЛЬНОЮ мамою?

Ти — мама. Хто як не ти відповідальна за нове життя. Від тебе залежить якою виросте твоя дитина, чи буде всебічно розвиненою, розумною, успішною, емоційно і фізично здоровою. Насправді багато чого залежить від тебе… але не все.

Звичайно, мама прикладає багато зусиль для виховання дитини, часто віддаючи дитині всю себе, ігноруючи власні потреби. Багато жінок вважають, що Хороша мама завжди енергійна і задоволена, вона не повинна втомлюватись, дратуватись, бути в поганому настрої, …а ще багато чого іншого “повинна”…. і “не повинна”…
1
Тих, кого зацікавила назва статті — хто вирішив почерпнути з неї ще кілька порад від психолога і додати їх до списку своїх “повинна-неповинна” щоб стати нарешті ідеальною мамою, я розчарую (або втішу):

Ідеальна мама — це неідеальна мама!

Нам жінкам взагалі властиве прагнення до ідеалів, ідеалів швидше реально не існуючих та нафантазованих; до такого собі збірного образу “ідеальної мами” а ще крутіше — “супер-жінки”(ідеальної бізнес-леді).+ ідеальної дружини, коханки, господині, мами… і.т.д) Цей образ не завжди до кінця зрозумілий і сформований у нашій уяві, але завжди недосяжний — оскільки в реальному житті таких жінок просто не існує! (Точніше, не існує такої жінки, яка б була уособленням всіх кращих рис характеру, умінь, досягнень, успішною у всіх сферах життя.) Саме неможливість зрівнятись з цим неіснуючим ідеальним образом, до якого нам як завжди ще бракує “кілька кроків”(а кому, як “козі до неба”), стає джерелом напруження, тривожності, самозвинувачень і самокритики, постійних сумнівів у власних здібностях і компетентності, безконечно нав’язливої “гонки” за самовдосконаленням… З часом це може обернутися депресією, апатією, безсиллям.

“Чи хороша я мама?”, “Чи роблю все правильно?”, “Як стати ідеальною мамою?”, “Що зі мною не так?…” “Що б ще я мала робити, знати, вміти ?”.. “А що якщо?”…

Ми постійно прагнемо бути кращими…. і навіть не усвідомлюємо, що не приймаємо себе такими якими є, не віддаємо собі належної шани і поваги, права бути собою, мати власні бачення, приймати власні рішення, зрештою помилятись … Ми шукаємо авторитетів… беремо з когось приклад… робимо надцінними чужі думки та ідеї…

Чи помічали ви власний жвавивий інтерес до статей чи телепередач, у яких висвітлюють особисте життя зірок — не тільки їх перемоги, але й проблеми, невдачі в особистому житті, бізнесі; де відкривають не завжди привабливі сторони їх особистості, звички, уподобання? Що відчуває звичайна, пересічна жінка в такі моменти? Можливо зітхає з полегшенням, визнаючи, що героїня якою вона так захоплювалась нічим особливо не відрізняється від неї самої…; можливо радіє, усвідомлюючи, що та, кому вона заздрила, кого вважала ідеальною, виявляється звичайною жінкою, і в її житті не все так солодко, як здається. Отже тепер і вона, звичайна жінка, перестане себе “тероризувати” і послабивши вимоги, дозволить собі проживати своє не ідеальне життя, будувати не ідеальні стосунки, щось не знати, чогось не вміти.

Як стати ідеальною сім’єю?Важко жити серед людей яких ми ідеалізуємо, ми можемо ними захоплюватись, … але саме біля них, часто відчуваємо свою недосконалість і меншовартість. З іншого боку — своїм прикладом вони нас надихають, збуджують в нас азарт до самовдосконалення. Головне у цьому всьому не загубити голову! Не загубити саму себе! Тому частіше зупиняйся, прислухайся до себе:
Як Тобі живеться? Чого хочеш ТИ? Що ігноруєш у своєму житті? Відчуй цінність і неповторність теперішнього моменту — не пролітай стрімголов повз нього, пізнай себе — яка ТИ зараз? Полюби себе таку, так, не ідеальну — але справжню, а що ж є ідеальнішим за Справжність?

Адже дитині потрібна саме така мама, яка знає себе, свої особливості, потреби, здатна дбати про себе і бути в цьому прикладом для своєї дитини. Яка проявляє себе різною: спокійною і емоційною, напруженою і розслабленою, сильною і слабкою, поступливою і строгою, відповідно до ситуацій, до власного ресурсу в конкретний момент, опираючись не тільки на те “Як треба” але й на те “Як хочу (можу)”. Біля неї такої теж можна бути собою — бути різним, бути Справжнім… а не недосконалою копією Ідеальної дитини!

P.S. Чим більше вкладаєте зараз у дитину, чим більше приносите себе в “жертву”, відмовляючи собі у власних потребах, і задоволеннях, тим більше вимагатимете віддачі від дитини у майбутньому… як важко буде їй жити своїм життям — помилятися, не заздрю їй якщо вона коли небудь посміє вас розчарувати…